ТОВ «ФК «Ейс» подала позов про стягнення боргу 2026: як захиститися, оскаржити відсотки та факторинг

Отримали позов від ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» про стягнення заборгованості за кредитом, який колись брали в Moneyveo, «Качай Гроші» чи «Макс Кредит»? Перш ніж панікувати через суму в позові — перевірте одну річ: чи дійсно кредитні кошти надходили саме на вашу картку. У трьох реальних справах суди Запоріжжя повністю відмовили ФК «Ейс» у позові саме тому, що банк це не підтвердив. Навіть якщо кредит доведений, практика 2026 року показує: суди послідовно зрізають відсотки, нараховані за роки після закінчення договору, і зменшують судові витрати колектора з 7 000 грн до 1 000–4 000 грн. І все це — включно з поданням відзиву й участю в засіданні — можна вирішити дистанційно через «Електронний суд», без вашого приїзду до Запоріжжя, де б ви фактично не перебували.

Що робити прямо зараз: 5 кроків

1. 1Отримати повний текст позовної заяви з додатками — через «Електронний кабінет» ЄСІТС, застосунок «Дія» або в паперовому вигляді.
2. 2Перевірити через адвоката, чи є в матеріалах справи первинне підтвердження від банку-емітента про надходження коштів саме на вашу картку — за потреби заявити клопотання про витребування такої інформації судом.
3. 3Порахувати, чи не нараховані відсотки за межами погодженого строку кредитування, і чи не перевищують вони саму суму кредиту в кілька разів.
4. 4Перевірити ланцюжок договорів факторингу та наявність витягу з реєстру боржників саме з вашими даними.
5. 5Підготувати й подати відзив через підсистему «Електронний суд» — особиста явка до суду в Запоріжжі не потрібна незалежно від того, де ви фактично перебуваєте.

Як виникає борг: ланцюжок від Moneyveo, «Качай Гроші» чи «Макс Кредит» до ФК «Ейс»

ФК «Ейс» майже ніколи не є тим кредитором, з яким ви укладали договір. Типова схема: електронний кредитний договір укладається на сайті Moneyveo (ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога»), після чого право вимоги переходить по ланцюжку — спершу до ТОВ «Таліон Плюс», потім до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», і лише останнім кроком — до ТОВ «ФК «Ейс». Паралельно існує другий типовий ланцюжок: договори з ТОВ «Макс Кредит», ТОВ «Качай Гроші» чи ТОВ «Авентус Україна» відступаються ФК «Ейс» напряму або через той самий «Онлайн Фінанс».

Чому позивач у суді — не той, з ким ви укладали договір

Кожен перехід права вимоги оформлюється договором факторингу — це договір, за яким одна фінансова установа (фактор) купує право вимагати борг у іншої за певну плату, а боржник просто дізнається про нового кредитора замість попереднього. Суди Запоріжжя розглядають десятки таких справ щомісяця: наприклад, у справі № 334/2315/26 (постанова Запорізького апеляційного суду від 24.08.2026) кредит у 10 000 грн через ланцюжок факторингу перетворився на вимогу 35 434 грн, а у справі № 336/6582/26 (заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2026) первісний кредит від ТОВ «Авентус Україна» переріс у вимогу 64 015,76 грн.

Суди визнають, що підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом) прирівнюється до письмової форми правочину за Законом України «Про електронну комерцію» — заперечення «я не підписував договір, бо там немає мого підпису на папері» суди систематично відхиляють, якщо є довідка про надсилання коду на ваш номер телефону.

Головна перевірка захисту: чи справді надійшли кошти саме на вашу картку

Перш ніж сперечатися про розмір відсотків, варто перевірити фундаментальний факт: чи дійсно кредитні кошти надходили саме на вашу картку. Це не формальність — у трьох реальних справах суди Запоріжжя повністю відмовили ФК «Ейс» у позові саме на цій підставі. У справі № 344/629/26 (Комунарський районний суд м. Запоріжжя, рішення від 01.07.2026) АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду повідомив, що картка на ім'я відповідача взагалі не емітувалася. У справі № 335/1701/26 (Шевченківський районний суд, рішення від 04.05.2026) те саме підтвердив АТ «Таскомбанк» щодо іншого відповідача.

Ще показовіша справа № 331/1832/26 (Олександрівський районний суд, рішення від 14.07.2026): АТ «ПУМБ» не підтвердив надходження коштів, а копії платіжних доручень позивача не мали жодної печатки чи підпису банку.

«Надані позивачем копії платіжного доручення… не є первинними бухгалтерськими документами, з яких можна встановити поза розумним сумнівом дійсність фінансової операції… нарахування первісним кредитором заборгованості… було неправомірним» — суд повністю відмовив у позові ФК «Ейс» (справа № 331/1832/26).

Практичний висновок: адвокат може заявити клопотання про витребування судом інформації від банку-емітента карти — саме офіційна відповідь банку, а не власні розрахунки колектора, вирішує долю всієї справи.

Скільки суд насправді стягне: чому вимога у 120 000 грн перетворюється на 56 000 грн

Навіть якщо факт видачі кредиту доведений, це не означає, що суд стягне суму, заявлену в позові. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитора нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється після закінчення строку кредитування, погодженого сторонами (зазвичай 14–30 днів). Після цієї дати кредитор має право лише на проценти за прострочення грошового зобов'язання за ст. 625 ЦК України — а не на ті самі договірні відсотки, розтягнуті на роки.

Саме ця позиція «зрізала» вимогу ФК «Ейс» у справі № 334/1648/26 (постанова Запорізького апеляційного суду від 25.08.2026) — з 26 799,18 грн до 10 840,33 грн. У ще масштабнішій справі № 331/1742/26 (постанова від 11.08.2026) позивач вимагав 122 728,40 грн, з яких 95 728,40 грн — відсотки, нараховані на день набуття права вимоги вже за межами 30-денного строку кредитування. Апеляційний суд зменшив загальну суму до 56 565,00 грн.

Непропорційні відсотки: коли суд ріже їх до розміру самого кредиту

Окрема, ще сильніша підстава захисту — непропорційність самих відсотків. У справі № 337/2051/26 (Хортицький районний суд м. Запоріжжя, рішення від 12.06.2026) при тілі кредиту 8 500 грн позивач вимагав 18 989 грн відсотків. Суд визнав таку умову договору такою, що «призводить до дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальнику» за Законом України «Про захист прав споживачів», і зменшив відсотки до 8 500 грн — рівно до суми отриманого кредиту.

Аналогічно у справі № 337/2064/26 (рішення того самого суду від 05.08.2026) при вимозі 115 890 грн суд обмежив стягнення відсотків сумою 25 000 грн — розміром тіла кредиту. Це окремий, самостійний аргумент захисту, який працює навіть тоді, коли договірний строк кредитування формально ще не минув.

Ланцюжок факторингу: чи можна оскаржити перехід права вимоги

Частина боржників намагається заперечити не суму, а сам факт переходу права вимоги до ФК «Ейс» — мовляв, немає доказів оплати між компаніями-факторами за відступлені права. У справах № 314/370/26, № 314/357/26 та № 314/407/26 Вільнянський районний суд Запорізької області навесні 2026 року саме з цієї підстави спершу відмовляв ФК «Ейс» у позові.

Чому цей аргумент більше не рятує в апеляції

Усі три рішення Запорізький апеляційний суд скасував, роз'яснивши: належним доказом переходу права вимоги є сам підписаний договір факторингу та витяг з реєстру боржників, якщо він містить номер кредитного договору, дані боржника (ПІБ, РНОКПП) та суму боргу — окремих банківських платіжок про розрахунок між факторами закон не вимагає. Та сама позиція підтверджена в справі № 335/1742/26 (постанова від 20.03.2026): суд вказав, що договори факторингу не оспорені й недійсними не визнані, тому діє презумпція правомірності правочину за ст. 204 ЦК України — цивільно-правова умовність, за якою кожен правочин вважається законним, доки суд прямо не визнав його недійсним.

Позовна давність під час війни: чому це заперечення майже завжди відхиляють

Логічна на перший погляд заява про сплив трирічного строку позовної давності (загальний строк, у межах якого можна звернутися до суду за захистом права) у справах проти ФК «Ейс» практично завжди відхиляється. У справі № 333/2264/26 (постанова Запорізького апеляційного суду від 17.06.2026) суд пояснив: на весь час дії карантину, а потім воєнного стану, перебіг строків позовної давності зупинявся законом. У справі № 331/1730/26 суд додатково послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, яка прямо забороняє застосовувати наслідки пропуску давності до вимог, строк за якими не спливав під час карантину й воєнного стану.

Пеня, штрафи і «забуті» платежі: що можна законно виключити з боргу

У більшості позовів ФК «Ейс» сама не заявляє пеню чи штрафи до стягнення — лише тіло кредиту й відсотки. Але якщо суд першої інстанції стягує пеню самостійно, це виправляють у апеляції: у справі № 333/2264/26 Комунарський районний суд помилково додав 2 145 грн пені, хоча позивач цього не просив. Апеляційний суд скасував це стягнення, вказавши, що за ст. 13 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України суд розглядає справу лише в межах заявлених вимог і не може присуджувати те, чого сторона не просила.

Ще один практичний резерв — уже здійснені платежі, які позивач «забуває» врахувати в розрахунку. У справі № 317/921/26 (Запорізький районний суд Запорізької області, рішення від 21.04.2026) відповідачка надала банківську виписку про сплату 7 212 грн, яку позивач не включив у розрахунок заборгованості. Суд зарахував цю суму в погашення тіла кредиту й зменшив загальний борг.

Витрати на адвоката 7 000 грн: чому суд майже завжди їх зменшує

ФК «Ейс» типово заявляє до стягнення з відповідача 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. У переважній більшості справ, де відповідач подав відзив і хоча б коротко заперечив розмір цих витрат, суди зменшують їх до 1 000–4 000 грн, посилаючись на малозначність справи й шаблонний, однотипний характер позовної заяви — так було у справах № 331/6154/25, № 314/370/26 та № 334/1716/26.

«Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною… витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача» — Запорізький апеляційний суд зменшив витрати до 3 000 грн за обидві інстанції (справа № 314/370/26).

Зверніть увагу на іншу сторону цієї практики: у справах, де відповідач не заперечував конкретно проти суми судових витрат (навіть якщо оскаржував інші пункти позову), суди стягували повні 7 000 грн — так сталося у справах № 334/2315/26, № 336/3800/26 та № 336/6582/26. Тобто зменшення витрат — це не автоматична пільга, а результат конкретного заперечення у відзиві.

Пільга для мобілізованих: коли вона реально звільняє від відсотків

Частина 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняє від нарахування відсотків і штрафів за кредитом, узятим до мобілізації, але лише за період самої служби. У справі № 331/1730/26 (Олександрівський районний суд, рішення від 25.06.2026) відповідач був мобілізований у серпні 2023 року, але заборгованість по відсотках виникла з 09.03.2021 по 31.05.2021 — задовго до призову. Суд відхилив цю пільгу саме через невідповідність періодів: пільга діє на майбутнє з моменту мобілізації, а не заднім числом на вже наявний борг.

Практичний висновок для мобілізованих боржників: якщо кредит було взято до служби, але основна частина прострочення й боргу утворилася вже під час мобілізації, шанси застосувати цю пільгу суттєво вищі — вирішальне значення має не сам факт служби, а точний збіг дати виникнення заборгованості з періодом перебування в лавах Збройних сил.

Усе це вирішується дистанційно — навіть якщо ви за кордоном чи на ТОТ

Без особистої явки до суду

Переважна більшість справ проти ФК «Ейс» у судах Запоріжжя розглядається без виклику сторін — за письмовими заявами обох сторін про розгляд справи за їхньої відсутності. У справі № 317/5192/25 (Дніпровський районний суд м. Запоріжжя, заочне рішення від 15.04.2026) представник самого позивача просив розгляд без своєї участі; у справі № 336/4803/26 суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін узагалі — за ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу технічними засобами в такому випадку не здійснюється, бо в залі суду просто немає учасників, чию мову потрібно фіксувати.

Відеоконференція замість походу до залу суду

Якщо особиста участь усе ж потрібна — наприклад, для надання пояснень — це не означає обов'язкового приїзду до Запоріжжя. У справі № 335/738/26 (Хортицький районний суд, заочне рішення від 28.05.2026) представник брав участь у засіданні в режимі відеоконференції; так само в справі № 332/1003/26 (Заводський районний суд) і представник позивача, і адвокат відповідача були в залі суду через ВКЗ, перебуваючи фізично в різних місцях.

Якщо ви на окупованій території чи за кордоном

Це не блокує ваш захист. У справі № 344/629/26 відповідач, зареєстрований на тимчасово окупованій території, викликався до суду через оголошення на офіційному вебпорталі «Судова влада України» відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». У справі № 331/1668/26 відповідачка, яка перебуває за кордоном, подала письмовий відзив із поясненнями — і це так само розглядається судом, як особиста явка. А якщо у вас зареєстрований електронний кабінет у системі ЄСІТС, документи суду доставляються туди автоматично — саме так було в справі № 335/673/26, де ухвалу про відкриття провадження доставили в електронний кабінет відповідача протягом кількох днів.

Заочне рішення — це не остаточний вирок

Якщо суд усе ж ухвалив заочне рішення (рішення, винесене за відсутності відповідача, який був повідомлений належним чином, але не з'явився і не подав відзив — ст. 280 ЦПК України), це не кінець справи. Таке рішення можна оскаржити або подати заяву про його перегляд — саме так у справі № 335/1749/26 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про перегляд заочного рішення, і сума заборгованості була переглянута та суттєво зменшена.