Індексація грошового забезпечення військовослужбовців у 2026 році: практика судів Запоріжжя

Системна недоплата індексації грошового забезпечення — одна з наймасовіших і водночас найбільш відпрацьованих категорій адміністративних спорів у Запорізькому окружному адміністративному суді. Це не поодинокі виключення, а типова, широко поширена проблема: з нею стикається переважна більшість військовослужбовців, працівників ДСНС, Національної гвардії та ТЦК, які проходили службу протягом останнього десятиліття, а судова практика з цієї категорії — масова й давно відпрацьована до деталей. Суди послідовно стягують борг за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (базовий місяць — січень 2008 року, до 85 927,87 грн за весь період) та фіксовану «індексацію-різницю» з березня 2018 року (від 1 303,55 грн до 4 463,15 грн щомісяця).

Водночас суди так само послідовно відмовляють у спробах застосувати базовий місяць березень 2018 року до періодів 2023–2026 років — бюджетне законодавство щороку «перезапускає» розрахунок індексу споживчих цін з 1 січня, а 2023 рік випав з розрахунку повністю через пряме зупинення закону. Категорія охоплює не лише строкових військовослужбовців, а й офіцерський склад, працівників ДСНС на посадах рядового і начальницького складу, службовців Національної гвардії та співробітників ТЦК та СП — усіх, чиє грошове забезпечення регулюється тим самим Порядком № 1078. Нижче — розбір п'яти реальних справ 2026 року, повний перелік застосовних норм і покроковий алгоритм стягнення боргу.

Правові підстави індексації грошового забезпечення

Індексація грошового забезпечення — це не разова виплата «доброї волі» роботодавця, а обов'язкова державна гарантія, передбачена Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII. Стаття 2 цього закону прямо відносить грошове забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу до об'єктів індексації — у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Механізм розрахунку деталізує Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Ключове правило — статтею 4 Закону № 1282-XII встановлено поріг індексації 103%: право на індексацію виникає лише тоді, коли індекс споживчих цін (ІСЦ), який щомісяця обчислює й публікує Державна служба статистики України не пізніше 10 числа наступного місяця, перевищує цей поріг.

Період з 1 грудня 2015 по 28 лютого 2018 року: базовий місяць — січень 2008-го

Постановою КМУ від 09.12.2015 № 1013 було скасовано саме поняття «базовий місяць» у класичному вигляді та запроваджено термін «місяць підвищення доходу» — той місяць, коли востаннє підвищувалися тарифні ставки чи посадові оклади за відповідною посадою. Для більшості військовослужбовців таким останнім місяцем підвищення виявився січень 2008 року — тому саме він застосовується як розрахункова точка для періоду з 1 грудня 2015 року до наступного реального підвищення окладів.

Обов'язкова правова позиція Верховного Суду (постанови від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 30.05.2023 у справі № 380/3632/21): січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 1 грудня 2015 року до встановлення нових розмірів окладів у березні 2018 року.

Ця усталена позиція Верховного Суду і сьогодні лишається прямою правовою підставою для кожного рішення Запорізького окружного адміністративного суду з цієї категорії — суди першої інстанції застосовують її напряму, з посиланням на наведені вище номери справ.

Березень 2018 року і «індексація-різниця»

Постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 з 1 березня 2018 року військовослужбовцям підвищили посадові оклади. Це автоматично зробило березень 2018 року новим «місяцем підвищення доходу» — і саме тут виникає найпоширеніший привід для спору.

Абзаци 3–6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають: якщо реальне підвищення окладу в березні 2018 року виявилося меншим, ніж сума можливої індексації (гранична величина — 4 463,15 грн), різниця між ними виплачується щомісяця у фіксованому розмірі — аж до наступного підвищення окладів.

Правова позиція ВС (постанова від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22): військовослужбовець має право на щомісячну індексацію-різницю, якщо підвищення його доходу в березні 2018 року було меншим за суму можливої індексації, а розмір виплати обчислюється саме як різниця між цими двома величинами.

На практиці 2026 року цей фіксований щомісячний платіж коливається від 1 303,55 грн до 4 463,15 грн — залежно від того, наскільки конкретна посада «недоотримала» підвищення в березні 2018-го.

2023 рік випав з розрахунку повністю

Це критично важливий нюанс, який суди Запоріжжя у 2026 році застосовують без жодного винятку: Законом України про Державний бюджет на 2023 рік № 2710-IX (абз. 18 п. 3 Прикінцевих положень) дію Закону № 1282-XII на весь 2023 рік було прямо зупинено. Це означає — за 2023 рік індексація не нараховується і не стягується в принципі, незалежно від того, наскільки обґрунтованими виглядають інші аргументи позивача.

2024–2026 роки: щорічний перезапуск розрахунку

Із поновленням дії закону з 2024 року законодавець змінив саму логіку обчислення. Кожен наступний бюджетний закон — стаття 39 Закону № 3460-IX (2024 рік), стаття 34 Закону № 4059-IX (2025 рік), стаття 41 Закону № 4695-20 (2026 рік) — встановлює: індекс споживчих цін обчислюється наростаючим підсумком з 1 січня відповідного року, а не від якогось історичного базового місяця.

Правова позиція ВС (постанова від 18.12.2025 у справі № 380/5270/24, від 28.06.2024 у справі № 200/2319/23): бюджетні норми 2024–2026 років є спеціальними актами вищої юридичної сили, які імперативно перезапускають обчислення ІСЦ з 1 січня кожного року, що виключає подальше застосування березня 2018 року як базового місяця.

Практичний наслідок: спроба вимагати індексацію за 2024, 2025 чи 2026 рік, посилаючись на «стару» точку відліку березень 2018-го, у 2026 році програшна майже гарантовано — нижче на прикладі конкретної справи видно, як саме суд це аргументує.

Три моделі нарахування: порівняльна таблиця

Замість того щоб гадати, до якої категорії належить ваша ситуація, звірте період і аргумент з таблицею нижче — вона побудована на реальному масиві рішень Запорізького окружного адміністративного суду за 2026 рік.

Судова практика Запоріжжя 2026 року: п'ять реальних справ

Правові позиції Верховного Суду з цієї категорії спорів давно усталені й є прямою обов'язковою підставою для судів нижчих інстанцій. Розберемо п'ять справ Запорізького окружного адміністративного суду, які показують, як саме ці позиції застосовуються на практиці — і в задоволенні позову, і у відмові.

Коли суд задовольняє: справа № 280/2244/26

У справі № 280/2244/26 (рішення від 22.04.2026) позивач проходив службу у військовій частині з 16.06.2016 по 13.03.2026 і вимагав виплатити індексацію за 2016–2018 роки (базовий місяць січень 2008-го) та індексацію-різницю в розмірі 4 426,48 грн на місяць за весь період з 01.03.2018 по 13.03.2026, включно з компенсацією ПДФО.

Суд задовольнив позов частково: зобов'язав нарахувати й виплатити індексацію за трьома окремими інтервалами — з 16.06.2016 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.03.2026, — але виключив із розрахунку весь 2023 рік, оскільки дію закону про індексацію на цей рік було прямо зупинено.

«Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів... не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань» (справа № 280/2244/26).

Ця справа — найкраща ілюстрація того, як правильно сформульований позов (з чітким розбиттям на періоди, а не суцільною вимогою за весь час служби) дозволяє отримати максимально можливий результат навіть з урахуванням «випалого» 2023 року.

Коли суд відмовляє повністю: справи № 280/9628/25 та № 280/1574/26

Дві справи 2026 року показують дзеркально протилежні, але однаково програшні спроби «розтягнути» застосування базових місяців за межі їхньої дії.

У справі № 280/9628/25 (рішення від 04.03.2026) позивач вимагав перерахувати індексацію за період з 01.02.2008 по грудень 2009 року — тобто до реформи 2015 року — застосувавши січень 2008-го як базовий місяць. Суд відмовив повністю: «Позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки січень 2008 року як базовий місяць застосовується лише з 01.12.2015». Помилка позивача — переплутати дату, з якої запроваджено сам розрахунковий підхід (грудень 2015-го), з датою самого базового місяця (січень 2008-го). Базовий місяць застосовується лише вперед у часі, з дати реформи, а не ретроспективно на роки, що передували цій реформі.

Протилежна за напрямом, але однаково безуспішна спроба — у справі № 280/1574/26 (позов від 25.02.2026): військовослужбовець ТЦК та СП вимагав індексацію за період з 04.06.2025 по 28.10.2025 із застосуванням базового місяця березень 2018 року. Суд відмовив повністю, вказавши, що згідно зі ст. 34 Закону про Держбюджет-2025 розрахунок за 2025 рік ведеться наростаючим підсумком з січня 2025-го, а не від березня 2018-го. Обидві справи — приклад того, наскільки важливо точно визначити застосовний період до подання позову, а не покладатися на формулювання, які спрацювали в попередні роки.

Компенсація за прострочення: справа № 280/3449/26

У справі № 280/3449/26 (рішення від 19.06.2026) військовослужбовець Національної гвардії отримав основну суму індексації за період з 01.07.2016 по 28.02.2018 лише 27.03.2026 — на виконання попереднього рішення суду від 30.12.2025, тобто з затримкою у кілька років. Це типовий сценарій для стягнення компенсації за Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III.

Правова позиція ВС (постанова від 24.01.2025 у справі № 380/1607/24): право на компенсацію виникає у разі затримки виплати індексації й нараховується за весь період невиплати доходу по день фактичного розрахунку, незалежно від того, чи сума нарахована роботодавцем добровільно, чи присуджена судом.

За даними проаналізованих справ, суми такої компенсації сягають 304 271,72 грн — залежно від того, наскільки довгою була затримка (у практиці 2026 року трапляються затримки від 2 до 8 років).

Наскільки масштабна ця проблема

Типова картина в цій категорії спорів — часткове задоволення позову: суд визнає право на індексацію за одні періоди (2015–2018, 2018–2022, 2024–2026) і водночас відмовляє за інші (2023 рік, ретроспективні періоди до реформи 2015-го). Повне задоволення трапляється рідше — переважно тоді, коли вимоги позивача від самого початку обмежені саме тими періодами, за якими практика однозначна. Повна відмова — це майже завжди наслідок некоректно обраного базового місяця чи пропущеного строку звернення, а не слабкості позиції позивача по суті питання.

Усі справи цієї категорії розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (ст. 262 КАС України) — засідання відвідувати не потрібно. Середня тривалість розгляду — від 1 до 3 місяців з дня відкриття провадження до рішення, що робить цей інструмент відносно швидким способом стягнення боргу порівняно з іншими категоріями адміністративних спорів.

Порядок дій: як стягнути заборгованість з індексації

1. 1Визначте свій період служби і розбийте його на інтервали, що відповідають моделям розрахунку (до грудня 2015 р., 12.2015–02.2018, 03.2018–12.2022, 2023 рік — виключити, 2024–2026 рр.) — суди Запоріжжя вже не приймають вимоги «за весь час служби» без такого розбиття.
2. 2Замовте у відповідача (військова частина, ГУ ДСНС, ТЦК та СП) офіційну довідку про нараховане й фактично виплачене грошове забезпечення по місяцях, включно з окладом за лютий і березень 2018 року — саме ці два місяці потрібні для розрахунку «індексації-різниці».
3. 3Порівняйте офіційні показники ІСЦ Державної служби статистики України (публікуються в «Урядовому кур'єрі» та на сайті Держстату) з розміром вашого підвищення окладу за відповідний місяць підвищення.
4. 4Прорахуйте точну суму заборгованості по кожному інтервалу окремо — суди з 2023–2024 років (позиції ВС у справах № 280/4812/23, № 560/6684/22) зобов'язані вказувати в рішенні конкретну грошову суму, а не абстрактне «зобов'язати перерахувати».
5. 5Перевірте строк звернення: якщо правовідносини виникли до 19.07.2022 — строку звернення немає (ч. 2 ст. 233 КЗпП у попередній редакції); якщо після — у вас є 3 місяці з дня, коли ви дізналися про порушення.
6. 6Подайте позов до окружного адміністративного суду за місцем проходження служби чи місцезнаходженням відповідача — військовослужбовці й учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору (п. 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).
7. 7Одночасно заявіть вимогу про компенсацію ПДФО за пунктом 2 Порядку КМУ від 15.01.2004 № 44 — якщо суд задовольняє позов, утриманий податок підлягає окремій компенсації роботодавцем.

Типові помилки та причини відмови

Застосування базового місяця заднім числом — як у справі № 280/9628/25: вимога поширити січень 2008-го на періоди до грудня 2015 року завжди програшна. Використання застарілого базового місяця для нових періодів — як у справі № 280/1574/26: березень 2018 року не працює для 2024–2026 років, де діє щорічний перезапуск з 1 січня. Вимога індексації за 2023 рік у будь-якому вигляді — дію закону зупинено прямою нормою бюджетного закону, жодні аргументи це не долають.

Пропущений тримісячний строк для правовідносин після 19.07.2022 — суди рахують його з дня отримання розрахункової довідки чи довідки при звільненні. Некоректний контррозрахунок — включення до бази розрахунку за лютий-березень 2018 року одноразових виплат чи щомісячної додаткової винагороди замість власне окладу; суди детально перевіряють і відхиляють такі розрахунки з обох боків.

Окремо варто знати про аргумент, який регулярно намагаються використати відповідачі (військові частини, ДСНС) — посилання на відсутність бюджетного фінансування:

Постанова ВС від 12.12.2018 у справі № 825/874/17, від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а: «Відсутність у відповідача затверджених бюджетних асигнувань або фінансових ресурсів у кошторисах не є належним доказом неможливості проведення індексації грошового забезпечення і не позбавляє особу права на отримання встановлених законом соціальних гарантій».

Якщо ви отримали таку відповідь від кадрового чи фінансового підрозділу — це не підстава відмовитися від вимог, а стандартна відписка, яку суд не візьме до уваги.