Розірвання шлюбу онлайн у Запоріжжі 2026: без згоди другого з подружжя, за кордоном чи без зв'язку з ним

Друга сторона не дає згоди на розірвання шлюбу, мовчить, перебуває на тимчасово окупованій території чи взагалі за кордоном — жодна з цих обставин не є перешкодою розірвати шлюб у суді Запоріжжя. Це масова, типова ситуація, а не виняток: підсистема «Електронний суд» (ЄСІТС) та відеоконференцзв'язок (ВКЗ) дозволяють повністю розглянути справу про розірвання шлюбу без жодного особистого візиту сторін до залу суду, незалежно від того, де фактично перебуває друга сторона і чи взагалі виходить на зв'язок.

Нижче я поясню правову основу, наведу реальні справи 2026 року і розпишу покрокову процедуру: як розлучитися онлайн, коли другий з подружжя не згоден, недоступний чи перебуває на ТОТ або за кордоном.

Чи потрібна згода на розірвання шлюбу

За ст. 24, 110 та 112 Сімейного кодексу (СК) України, примусове збереження шлюбу суперечить принципу добровільності: жоден з подружжя не зобов'язаний пояснювати чи обґрунтовувати небажання жити в шлюбі, а згода другого з подружжя для розірвання шлюбу в судовому порядку не потрібна.

Справа № 953/11864/24 (провадження № 2/331/520/2026, рішення від 22 січня 2026 року, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя) — показовий приклад найпростішого сценарію: подружжя, яке зареєструвало шлюб у м. Вовчанськ Харківської області, фактично припинило спільне життя, друга сторона в засідання не з'явилася і жодних заперечень не подала. Суд задовольнив позов заочним рішенням, вказавши: «шлюб носить формальний характер, сторони тривалий час проживають окремо і сім'ю зберегти неможливо».

Практичне значення цього для клієнта просте: відсутність відповіді другого з подружжя — це не пастка, а звичайний, передбачений законом сценарій розгляду. Суду не потрібна активна участь другої сторони, щоб ухвалити рішення: досить довести сам факт остаточного припинення сімейних відносин власними доказами й поясненнями позивача.

Правова позиція, яку суди Запоріжжя застосовують послідовно: шлюб є актом вільної й усвідомленої згоди двох осіб, тому примусове збереження шлюбу, який фактично розпався, суперечить самій природі сімейних правовідносин. Мотив небажання другого з подружжя розлучатися для суду юридичного значення не має.

Якщо друга сторона не виходить на зв'язок, на ТОТ або за кордоном

Як я забезпечую повідомлення другої сторони

Якщо зареєстроване місце проживання другого з подружжя перебуває на ТОТ, а електронний кабінет у ЄСІТС він не створив, я спершу перевіряю актуальні дані через Єдиний державний демографічний реєстр та за потреби — базу обліку внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також відомості Державної прикордонної служби України про перетин кордону чи лінії розмежування. Якщо фактичне місце перебування встановити неможливо, суд, керуючись ст. 128 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, здійснює повідомлення шляхом офіційного оголошення на вебпорталі «Судова влада України» — направляти паперові повістки через лінію розмежування чи розшукувати другу сторону особисто не потрібно.

Постанова Запорізького апеляційного суду від 13.08.2026 у справі № 337/5576/25 підтвердила цей підхід на рівні апеляції: друга сторона через адвоката оскаржила рішення про розірвання шлюбу, посилаючись на неналежне повідомлення, проте апеляційний суд залишив рішення в силі, визнавши повідомлення через вебпортал належним у період воєнного стану.

Заочний розгляд — не привід сумніватися в результаті

У справі № 331/7161/25 (провадження № 2/331/1176/2026, рішення від 2 липня 2026 року, той самий Олександрівський районний суд) мати з малолітнім сином через збройну агресію РФ виїхала на постійне проживання до Держави Ізраїль, а другий з подружжя залишився в Україні, але судові виклики ігнорував. Суд здійснив його повідомлення через оголошення на вебпорталі «Судова влада України» і виніс заочне рішення, задовольнивши позов повністю.

Шлюб зареєстровано за кордоном або в зоні бойових дій

У справі № 195/1861/25 (провадження № 2/331/1504/2026, рішення від 26 лютого 2026 року) той самий Олександрівський районний суд розглянув позов про розірвання шлюбу, зареєстрованого в Новій Зеландії. Подружжя не мало спільних дітей, фактично проживало окремо, а сімейні відносини були припинені. Позивач та його адвокат подали позовну заяву й клопотання про розгляд справи без їхньої особистої участі через підсистему «Електронний суд» — суд позов задовольнив повністю.

Справа № 759/13242/25 (провадження № 2/334/250/26, рішення від 2 березня 2026 року) розглядалась Дніпровським районним судом міста Запоріжжя вже після передачі за підсудністю зі Святошинського районного суду міста Києва. Позивач проживає в Києві, його адвокат діяв дистанційно, а саме засідання відбулося в режимі відеоконференцзв'язку (ВКЗ); другу сторону повідомили через публікацію на порталі «Судова влада України». Участь у засіданні через ВКЗ повністю прирівнюється до особистої явки і не впливає на законну силу рішення — фізичний приїзд до залу суду Запоріжжя не потрібен.

З 2022 року діє розпорядження Верховного Суду № 49/0/9-22 від 14.09.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області»: підсудність справ судів, що знаходяться на тимчасово окупованій території (Токмацького, Бердянського, Мелітопольського, Пологівського, Василівського районних судів), передана районним судам міста Запоріжжя — Хортицькому, Комунарському, Заводському, Олександрівському та Дніпровському. Саме тому мешканці окупованих і прифронтових районів, як і громадяни за кордоном, оформлюють розірвання шлюбу в підконтрольних судах Запоріжжя.

Розірвання шлюбу з іноземцем: коли Україна визнає юрисдикцію, а коли — ні

Окрема ситуація — не громадянин України за кордоном, а шлюб, у якому другий з подружжя сам є іноземцем чи особою без громадянства. Юристи називають це «іноземним елементом» (ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право») — ознака, яка означає лише одне: хоча б один з учасників шлюбу має інше громадянство, або сам шлюб чи його наслідки якимось чином пов'язані з іноземною державою. Тут діють інші процесуальні правила, ніж у справах, розібраних вище.

Якщо ви живете в Україні, а чоловік чи дружина — іноземець

Загальне правило — позов подається за місцем проживання другого з подружжя (ст. 27 ЦПК України). Але якщо ви маєте на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, або не можете виїхати до місця проживання чоловіка чи дружини-іноземця за станом здоров'я чи з інших поважних причин, — ст. 28 ЦПК України прямо дозволяє подати позов за вашим власним місцем проживання. Тобто громадянка чи громадянин України з дитиною на руках не зобов'язані шукати спосіб судитися в іноземній юрисдикції другого з подружжя.

Якщо обоє з подружжя виїхали за кордон

Коли жоден з подружжя фактично не проживає в Україні, звичайні правила підсудності не працюють — потрібна ухвала судді Верховного Суду, який одноособово визначає, до якого конкретно суду України подавати позов (ст. 29, 33 ЦПК України). Практика показує, що результат прямо залежить від якості доказів проживання за кордоном.

У справі № 456/5833/23 (ухвала від 28.11.2023) обоє з подружжя — громадяни України, які проживають у Республіці Болгарія, — клопотання про визначення підсудності суд задовольнив без ускладнень. А в справі № 212/5208/22 (ухвала від 04.01.2023) позивачка стверджувала, що проживає в Німеччині, але не додала жодних доказів саме постійного, а не тимчасового проживання там — у задоволенні клопотання відмовили.

Для цілей ст. 29 ЦПК України має значення лише постійне проживання за кордоном — тимчасове там перебування не дає підстав для визначення підсудності через Верховний Суд. Крім того, звертатися з таким клопотанням потрібно до відкриття провадження у справі: якщо районний суд уже відкрив провадження в загальному порядку, повертатися до цього механізму запізно.

Якщо другий з подружжя вже подав позов за кордоном

Це найчастіша практична пастка. Якщо чоловік чи дружина раніше звернулися з тотожним позовом до суду іншої держави — ті самі сторони, той самий предмет, ті самі підстави, — український суд залишає ваш позов без розгляду (ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право», п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України). У справі № 604/614/17 (Польща) подружжя проживало й працювало в Польщі, де справа про розірвання шлюбу вже розглядалася у Варшаві, — позов до українського суду залишили без розгляду. У справі № 761/6102/22, також щодо Польщі, спрацював двосторонній договір між Україною та Польщею: якщо подружжя має різне громадянство чи проживає в різних державах, вирішальним є суд, який порушив справу першим, — дружина встигла подати в Польщі на кілька днів раніше.

Особливо показова справа № 523/4522/18 (Франція): дружина подала до французького суду лише «клопотання» про розірвання шлюбу, а не позовну заяву, — але оскільки за французьким правом розірвання шлюбу проходить у два обов'язкові етапи (спершу клопотання із забезпечувальними заходами, потім власне розірвання шлюбу), український суд визнав це тотожним спором і так само залишив позов без розгляду. Висновок практичний: перевіряти, чи не звернувся вже другий з подружжя за кордоном, варто ще до подання позову в Україні — навіть не позовна заява, а формальне звернення іншого типу може заблокувати ваш український процес.

Коли Україна відмовляється брати справу до розгляду

Зворотна ситуація — справа № 564/1109/17: шлюб укладено в Республіці Білорусь, другий з подружжя і далі проживає там, спільних неповнолітніх дітей немає, угоди сторін про підсудність в Україні не було. Верховний Суд вказав: за таких обставин позов слід подавати за місцем проживання другого з подружжя в Білорусі — саме собою громадянство України позивача не дає підстав розглядати справу тут.

Строк на примирення: чи може друга сторона штучно затягнути справу

За ст. 111 СК України суд може за клопотанням другої сторони надати сторонам строк для примирення — як правило, від одного до трьох-шести місяців. У дистанційному процесі це нерідко використовують саме для затягування справи, а не для реального збереження шлюбу.

Практика показує: суд відмовляє в наданні такого строку, якщо в позові й доданих доказах чітко зафіксовано, що сімейні відносини припинені остаточно — сторони проживають окремо, тривалий час не спілкуються, перебувають у різних країнах чи по різні боки лінії розмежування. Тому ці обставини варто закладати в позовну заяву та письмові пояснення заздалегідь, а не намагатися довести їх постфактум уже після клопотання другої сторони.

На практиці такими доказами остаточного розриву слугують: окремі адреси реєстрації чи фактичного проживання, відсутність спільного бюджету й спільного побуту протягом тривалого часу, листування чи повідомлення, з яких видно намір розлучитися, а також письмові пояснення позивача про конкретну дату й обставини припинення сімейного життя. Чим детальніше ці факти викладені вже в позовній заяві, тим менше в суду підстав відкладати розгляд на строк для примирення.

Скільки коштує та як довго триває розірвання шлюбу онлайн

Строки розгляду прямо залежать від того, чи ускладнена справа супутніми вимогами. Просте розірвання шлюбу без спору про дітей і майно, у спрощеному провадженні без виклику сторін, займає, як правило, півтора-три місяці. Якщо ж друга сторона на ТОТ і повідомляється через оголошення на порталі, розгляд у загальному позовному провадженні розтягується до трьох-шести місяців. Апеляційний перегляд у Запорізькому апеляційному суді додає ще півтора-три місяці.

Рішення суду про розірвання шлюбу набирає законної сили через 30 днів після його ухвалення, якщо жодна зі сторін не подала апеляційну скаргу. Саме з цієї дати шлюб вважається розірваним, а не з дати самого судового засідання — це важливо, якщо клієнт планує подати заяву на новий шлюб чи оформити документи, для яких потрібне підтвердження розірвання шлюбу.

Аліменти на дитину можна вирішити тим самим позовом

Якщо у подружжя є спільна дитина, вимогу про стягнення аліментів не обов'язково оформляти окремим зверненням — її можна заявити тим самим позовом про розірвання шлюбу, і суд розгляне обидва питання в одному провадженні. Саме так вирішена вже згадана справа № 331/7161/25: суд одночасно розірвав шлюб і стягнув аліменти на користь матері, яка з дитиною перебуває в Ізраїлі, — перебування за кордоном не позбавляє дитину права на утримання від батька за ст. 180 СК України.

У частці від доходу чи в твердій сумі

За ст. 183 СК України аліменти можна стягувати у частці від доходу другого з подружжя (типово ¼ на одну дитину) або в твердій грошовій сумі. Дистанційним справам, де другий з подружжя за кордоном чи на ТОТ, частіше підходить тверда сума: вона не залежить від того, чи вдасться підтвердити реальний розмір його доходу — особливо якщо він працює неофіційно, отримує доходи в іноземній валюті чи взагалі приховує місце роботи. Розмір твердої суми суд визначає з урахуванням мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та фактичних потреб дитини, які варто підтвердити документально (оренда, освіта, медичні витрати).

Це зручно передусім тому, що не потребує другого візиту до суду чи другого дистанційного провадження — заочне рішення охоплює обидві вимоги одразу. Якщо ситуація складніша (наприклад, потрібно стягнути вже накопичений борг за аліментами чи наявні непрості обставини доходу другого з подружжя), у нас на сайті є окремий детальний розбір саме цієї теми.

Розділ майна, коли сторона перебуває за кордоном

Майнові права зберігаються незалежно від країни перебування

Справа № 334/5033/25 (рішення від 22 січня 2026 року, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя) стосувалася розділу спільного майна після розірвання шлюбу. Позивачка з дитиною перебувала за кордоном, а її інтереси в суді Запоріжжя за договором представляв адвокат. Суд розглянув вимоги про розділ майна по суті й підтвердив: постійне перебування позивача в країнах ЄС не є перешкодою для захисту його майнових прав у судах України через уповноваженого представника.

Звертатися з таким позовом можна як одночасно з розірванням шлюбу, так і окремо пізніше — за ст. 72 СК України на вимогу про розділ майна подружжя встановлено трирічну позовну давність, яка відраховується з моменту, коли один з подружжя дізнався чи мав дізнатися про порушення свого майнового права, а не автоматично від дати розірвання шлюбу.

Фізична відсутність позивача в залі суду не применшує обсяг його прав — ні на розірвання шлюбу, ні на аліменти, ні на майно. Я, як представник за довіреністю чи адвокатським ордером, дію в судовому процесі так само повноцінно, як сама сторона, а відеоконференцзв'язок закриває ті питання, де особиста участь дійсно потрібна.

Довіреність, оформлена за кордоном, має відповідні вимоги до легалізації: для більшості країн достатньо апостилю відповідно до Гаазької конвенції 1961 року, а нотаріальний переклад на українську мову я готую вже після отримання документа. Це та сама причина, з якої готове рішення суду про розірвання шлюбу також варто одразу апостилювати, якщо клієнт планує реєструвати новий шлюб чи подавати документи за кордоном.

Документи, які знадобляться для позову

Мінімальний пакет для позову про розірвання шлюбу — оригінал або копія свідоцтва про шлюб, копія паспорта (чи іншого документа, що підтверджує особу і громадянство) позивача, а за наявності дітей — свідоцтво про народження дитини й довідка про реєстрацію її місця проживання. Якщо позивач перебуває за кордоном, додатково знадобиться довідка про реєстрацію як особи, яка тимчасово захищена (для країн ЄС), або підтвердження статусу ВПО — це впливає на визначення підсудності справи.

Якщо оригінали документів залишилися на ТОТ і фізично недоступні, суд приймає дублікати з ДРАЦС або архівні витяги, отримані дистанційно через звернення до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану за новим місцем перебування. Відсутність оригіналу свідоцтва про шлюб через окупацію — не підстава відмовити в позові, якщо факт реєстрації шлюбу підтверджується іншими офіційними джерелами.

Я, як правило, готую цей пакет разом із клієнтом дистанційно: документи надсилаються сканами через месенджер чи електронну пошту, а до суду подаються в електронній формі через «Електронний суд» разом із самою позовною заявою. Фізичне поштове пересилання оригіналів у більшості справ не потрібне.

Типові помилки у справах про розірвання шлюбу без згоди чи коли друга сторона на ТОТ

Очікування, що суд відмовить через незгоду другого з подружжя. Це поширений, але хибний страх: причина небажання жити в шлюбі не обговорюється судом взагалі, а згода не є юридичною умовою розірвання шлюбу. Клієнти нерідко відкладають звернення до суду на місяці саме через це побоювання, хоча закон уже на їхній стороні.

Спроба довести обставини справи документами, виданими на ТОТ. Будь-які довідки чи свідоцтва, оформлені окупаційною владою, суд не визнає (ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України») — потрібні документи українського зразка чи ДРАЦС, отримані дистанційно.

Недооцінка строку на примирення як інструменту затягування. Якщо не закласти в позов докази остаточного припинення стосунків заздалегідь, друга сторона може отримати кілька зайвих місяців розгляду — і саме в цей час зручно паралельно вирішити питання аліментів, а не чекати окремого звернення.

Подання позову не за тією підсудністю. Якщо позивач сам не знає, що його колишній районний суд перенесено до Запоріжжя через розпорядження № 49/0/9-22, позов іноді помилково подають за застарілою адресою суду на ТОТ або взагалі за місцем проживання другого з подружжя — це призводить до повернення позовної заяви й втрати часу. Підсудність варто перевіряти саме за фактичним, а не історичним місцем реєстрації районного суду.

Як я оформлюю розірвання шлюбу онлайн: покрокова процедура

1. 1Укладаю договір про правничу допомогу дистанційно — зустрічатися особисто не потрібно.
2. 2Формую електронний ордер і подаю позовну заяву, докази й клопотання через підсистему «Електронний суд» (ЄСІТС) — за наявності дітей одразу з вимогою про аліменти.
3. 3Визначаю спосіб повідомлення другої сторони — через «Електронний кабінет», офіційний вебпортал «Судова влада України» або засоби відеозв'язку, якщо її адреса невідома, вона на ТОТ чи перебуває за кордоном.
4. 4Якщо участь у засіданні потрібна — представляю ваші інтереси в режимі відеоконференції (ВКЗ) з будь-якої країни світу.
5. 5Отримую рішення суду в електронному кабінеті та, за потреби, готую апостильований переклад для використання за кордоном.

Такий формат — не виняток чи «спрощена» процедура для окремих випадків, а стандартний робочий процес судів Запоріжжя у 2026 році, який щомісяця застосовується в десятках подібних справ.

Головний критерій, який об'єднує всі описані вище справи, завжди один — не географія проживання сторін, а факт остаточного припинення сімейних відносин, підтверджений доказами. Де саме перебувають позивач і друга сторона в момент розгляду — у Запоріжжі, за кордоном, на ТОТ чи в іншому місті України — для результату справи значення не має, якщо процесуальні вимоги до повідомлення сторони й підготовки доказів виконані правильно.