Заборгованість за аліментами у 2026 році: як Верховний Суд змінив розрахунок боргу

Призупинили трудовий договір через війну, працюєте як ФОП, отримуєте додаткову винагороду за бойові чи виплати за сина, який визнаний безвісти зниклим, — кожна з цих ситуацій по-своєму впливає на розрахунок заборгованості за аліментами. Верховний Суд у 2025–2026 роках чітко розмежував, коли державний виконавець зобов'язаний врахувати конкретний дохід у борг, а коли — ні. Розбираю шість постанов Верховного Суду та одне рішення суду Запоріжжя, які на практиці визначають, скільки саме ви винні чи маєте отримати.

Призупинення трудового договору під час війни: як тепер рахують заборгованість

У справі № 133/2281/24 (постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 02.03.2026, провадження № 61-6031сво25) підприємство з 01.06.2022 призупинило дію трудових договорів через бойові дії. Державний виконавець за період призупинення розрахував аліментний борг боржника, з якого стягуються аліменти у частці доходу, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості — а не з окладу за призупиненим договором. Боржник оскаржив такий розрахунок, вимагаючи рахувати борг з номінального окладу.

Об'єднана палата ВС у задоволенні скарги відмовила і прямо відступила від попередніх, протилежних висновків окремих колегій суддів ВС: «Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, з яким призупинено дію трудового договору та який на час виникнення заборгованості не працював, здійснюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості» (ч. 2 ст. 195 СК України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»). Це — обов'язкова правова позиція для всіх судів нижчих інстанцій, а не окрема думка однієї колегії.

Головний принцип, який суди застосовують у всіх шести справах нижче: заборгованість за аліментами розраховується з реального чи розрахункового доходу боржника, а не з документа, який йому вигідно показати виконавцю — податкової декларації, довідки про призупинення договору чи абстрактного банківського переказу без призначення платежу.

Додаткова винагорода військовослужбовця враховується в борг — а виплата за зниклого сина не враховується

Верховний Суд розмежував два зовні схожих, але юридично протилежні сценарії, пов'язані з виплатами військовослужбовцям.

У справі № 466/1090/25 (постанова ВС від 24.02.2026, з посиланням на аналогічну справу № 545/2411/19) державний виконавець відмовлявся враховувати в базу аліментів додаткову винагороду за Постановою КМУ № 168 за період до внесення уточнюючих змін до Постанови КМУ № 146 у листопаді 2022 року. ВС зобов'язав перерахувати аліменти за весь період служби: «додаткові виплати, які нараховувались та виплачувались боржнику... не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мали постійний характер та відносились до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів». Формальна дата зміни урядового переліку доходів значення не має — важливий фактичний, регулярний характер виплати.

Протилежна ситуація — у справі № 211/3391/20 (постанова ВС від 15.07.2026, провадження № 61-10515св26): старший син боржника від першого шлюбу, військовослужбовець, визнаний безвісти зниклим під час виконання бойового завдання, і батько як член його сім'ї почав отримувати грошове забезпечення. Мати молодшої дитини вимагала стягнути аліменти саме з цих сум. ВС скасував таке рішення: «отримане грошове забезпечення його сина — безвісно відсутнього військовослужбовця, не може вважатися його доходом (заробітком), який би підлягав врахуванню при визначенні розміру аліментів» — це соціальна допомога держави родині, а не особистий заробіток отримувача, і з неї аліменти на утримання інших осіб не стягуються.

ФОП на спрощеній системі: податкова декларація для розрахунку боргу не має значення

У справі № 464/6206/18 (постанова ВС від 04.12.2025) боржник — фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування — вимагав, щоб виконавець рахував аліментний борг з чистого доходу за його ж податковими декларациями. ВС відхилив скаргу: «частина друга статті 195 СК України чітко встановлює порядок визначення заборгованості за аліментами... заборгованість... для платника, який є ФОП і перебуває на спрощеній системі оподаткування, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, і винятки з цього правила закон не містить».

Практичний наслідок для боржника-ФОП: занижена чи нульова декларація не зменшує борг — навпаки, за відсутності підтвердженого доходу виконавець завжди застосовує середню зарплату по регіону, яка зазвичай вища за задекларований ФОП-«спрощенцем» дохід.

Чи можна платити аліменти напряму на картку дитини

У справі № 405/729/19 (постанова ВС від 24.09.2025, перегляд в апеляції 04.02.2026) батько переказував кошти на банківську картку своєї доньки віком від 14 до 18 років з позначкою платежу «аліменти». Виконавець відмовився зарахувати ці суми в погашення боргу, вважаючи, що аліменти мають надходити виключно матері. ВС скасував такий розрахунок: «з урахуванням обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів... вказані суми повинен був врахувати державний виконавець» (ст. 179 СК України).

Важливе застереження з тієї ж постанови: правило працює тільки якщо в призначенні платежу прямо вказано слово «аліменти». Перекази з формулюванням «переказ власних коштів» чи без будь-якого призначення виконавець зараховувати не зобов'язаний — і, як показує практика нижче, деякі боржники намагаються цим скористатися для фіктивного погашення боргу.

Чому переказ допомоги ВПО через картку боржника — не сплата аліментів

Показовий приклад — справа № 336/12836/24 (рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2026, залишене без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 10.06.2026, провадження № 22-ц/807/1174/26). Мати, яка залишила дитину з батьком у 2021 році, у відзиві на позов про стягнення аліментів заявила, що добровільно їх сплачувала — перераховуючи батьку на картку 3 000 грн щомісяця, які вона сама отримувала як допомогу ВПО на дитину, що фактично проживала не з нею.

Суд визнав це недопустимим: «грошові перекази, які відповідачка намагалася видати за добровільну сплату аліментів, фактично є транзитом безпідставно отриманої нею державної соціальної допомоги ВПО на дитину, яка з нею не проживала, а тому такі платежі не є належним виконанням обов'язку з утримання дитини». Позов задоволено повністю, аліменти стягнуто з дати подання позову — попередні «перекази» в рахунок боргу не пішли.

Які докази суд визнає при спорах про заборгованість, а які відхиляє

Зі всього масиву проаналізованих справ 2026 року видно чіткий, послідовний підхід судів до доказів у спорах про розмір і факт заборгованості. Приймаються як належні: платіжні інструкції з чітким призначенням платежу «аліменти»; розрахунки заборгованості та довідки ДВС форми ОК-5/ОК-7 про наявність чи відсутність офіційного доходу; довідки про статус ВПО чи перетин кордону, коли йдеться про підтвердження фактичного місця проживання дитини.

Відхиляються судом: банківські квитанції з абстрактним призначенням («переказ власних коштів») без прямого посилання на аліменти; посилання боржника на власні податкові декларації ФОП замість офіційно підтвердженого доходу; спроба зарахувати в рахунок аліментів державну соціальну допомогу, яку одна із сторін отримує на дитину, що фактично проживає з іншою стороною.

Індексація аліментів у твердій грошовій сумі

Якщо аліменти присуджені не у частці доходу, а у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України), вона підлягає щорічній індексації за Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, на основі індексу споживчих цін. Це відбувається автоматично при нарахуванні виконавцем, без потреби подавати окремий позов про перегляд розміру — але на практиці варто самостійно перевіряти, чи виконавець дійсно застосував актуальний коефіцієнт, а не стягує ту саму суму, що була присуджена кілька років тому.

Строк давності на стягнення заборгованості та відповідальність за прострочку

Чи «згорає» борг за аліментами з часом

На вимоги, що випливають із сімейних відносин, зокрема на стягнення аліментів, позовна давність не поширюється (ст. 20 СК України). Це означає, що сама заборгованість не втрачає юридичної сили з часом — виконавче провадження про примусове стягнення накопиченого боргу можна продовжувати чи відновлювати роками, доки борг не буде погашений повністю чи сторони не домовляться інакше.

Пеня за кожен день прострочення

За ст. 196 СК України боржник, який не сплачує аліменти за рішенням суду чи судовим наказом, зобов'язаний сплатити одержувачу пеню в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Ця пеня нараховується окремо від самого боргу й не залежить від того, чи є прострочення наслідком поважних причин, — виняток становлять лише випадки, коли виконавче провадження зупинене з підстав, не пов'язаних з волею боржника.

Якщо ж боржник вважає розрахунок державного виконавця помилковим, оскаржити його дії чи бездіяльність потрібно протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася чи мала дізнатися про порушення (ст. 447 ЦПК України) — пропуск цього строку не позбавляє права на скаргу повністю, але вимагає додатково обґрунтовувати причини поновлення строку, що ускладнює й затягує розгляд.

Обмежувальні заходи та кримінальна відповідальність за злісне ухилення

Крім пені, державний виконавець за наявності заборгованості понад три місяці має право застосувати до боржника обмежувальні заходи за ст. 71-1 Закону України «Про виконавче провадження»: тимчасове обмеження права виїзду за кордон, права керування транспортними засобами та права користування зброєю — до погашення боргу чи укладення графіка його погашення.

Якщо ж боржник має заборгованість за аліментами у розмірі, що сукупно складає суму відповідних платежів за понад чотири місяці, і при цьому свідомо ухиляється від їх сплати, це може кваліфікуватися як злісне ухилення від сплати аліментів за ст. 164 Кримінального кодексу України — кримінальна відповідальність настає саме за поєднання значного боргу з доведеним умислом ухилення, а не за сам факт заборгованості чи тимчасові фінансові труднощі.

Порядок дій, якщо у вас утворилась заборгованість за аліментами

1. 1Запросити в державного виконавця офіційний розрахунок заборгованості з переліком доходів, які він врахував за спірний період.
2. 2Порівняти цей перелік із правовими позиціями Верховного Суду вище — чи не включено до боргу дохід, який не має враховуватись, або, навпаки, чи не занижено борг через невраховану додаткову винагороду.
3. 3Зібрати підтвердження вже здійснених платежів — банківські виписки з чітким призначенням платежу «аліменти», а не абстрактні перекази.
4. 4Якщо розрахунок виконавця помилковий — подати скаргу на його дії чи бездіяльність до суду в порядку ст. 447 ЦПК України, а не сподіватися, що він перерахує борг самостійно.
5. 5За наявності підстав для зміни самого розміру аліментів (істотна зміна майнового стану) — готувати окремий позов за ст. 192 СК України: перегляд розміру і оскарження розрахунку заборгованості — це дві різні процедури.